Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (9) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (21) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Аніщенко М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Алєксєєва І. М. Науково-практичний стіл у Запорізькому державному медичному університеті з проблем правового регулювання охорони здоров’я: пошук шляхів вирішення практичних, наукових та освітніх проблем [Електронний ресурс] / І. М. Алєксєєва, О. Г. Алексєєв, М. А. Аніщенко // Публічне право. - 2017. - № 4. - С. 273-277. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2017_4_41 | ||
| 2. |
Алексєєв О. Г. Правоосвітня діяльність як запорука захисту прав та законних інтересів суб’єктів правовідносин у сфері охорони здоров’я в контексті медичної реформи (25 травня 2018 р. в Запорізькому державному медичному університеті відбувся круглий стіл із проблем медичного права) [Електронний ресурс] / О. Г. Алексєєв, І. М. Алексєєва, М. А. Аніщенко // Публічне право. - 2018. - № 2. - С. 276-280. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2018_2_38 | ||
| 3. | 
Аніщенко М. А. Принцип автономії пацієнта: проблеми правової регламентації в Україні [Електронний ресурс] / М. А. Аніщенко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2018. - Т. 11, № 2. - С. 225-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2018_11_2_19 | ||
| 4. |
Аніщенко М. А. Правові проблеми запобігання корупції в державних і комунальних закладах охорони здоров'я [Електронний ресурс] / М. А. Аніщенко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2018. - Т. 11, № 3. - С. 354-362. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2018_11_3_22 Цель работы - исследовать проблемы правовой регламентации предотвращения коррупции в учреждениях здравоохранения, наметить пути их решения. Нормативно-правовая база Украины, метод анализа, метод синтеза, сравнительно-правовой метод. Вопросы предотвращения коррупции, в том числе в учреждениях здравоохранения, регулируются рядом нормативно-правовых актов: Законом Украины "О предотвращении коррупции", Кодексом Украины об административных правонарушениях, Уголовным кодексом Украины. Однако ряд норм являются коллизионными, поэтому нуждаются в правовом усовершенствовании. Выводы: одна из основных проблем предотвращения коррупции - формирование единого нормативного подхода к правовому регулированию финансирования учреждений здравоохранения - заключается в приведении в соответствие с Конституцией Украины всех других нормативно-правовых актов, регламентирующих данные вопросы, или в изменении Конституции. Требуют приведения в соответствие с Законом Украины "О предотвращении коррупции" - нормы Уголовного кодекса Украины, Кодекса законов о труде Украины, Гражданского кодекса Украины. Необходимо законодательно определить механизмы защиты прав должностных лиц, в частности право изъятия сведений о личности из Единого государственного реестра лиц, совершивших коррупционные или связанные с коррупцией правонарушения, в случае истечения срока, предусмотренного Кодексом Украины об административных правонарушениях и Кодексом законов о труде Украины, после истечения которого лицо считается не привлекавшимся к определенному виду ответственности. Неотложной является потребность повышения социальных стандартов для работников здравоохранения. Необходимость значительного совершенствования понятия и урегулирования конфликта интересов в соответствии с действующим законодательством продиктована угрозой доведения до абсурда этого правового института. Усиление правообразовательной и правовоспитательной работы с пациентами и работниками учреждений здравоохранения, максимальная открытость информации - эффективная профилактика коррупционных проявлений. | ||
| 5. |
Аніщенко М. А. Перспективний розвиток правової освіти у сфері охорони здоров’я як гарантія реалізації медичної реформи в Україні [Електронний ресурс] / М. А. Аніщенко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2019. - Т. 12, № 1. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2019_12_1_15 Цель работы - исследовать правовые вопросы и проблемы необходимости профессионального развития работников сферы здравоохранения в направлении формирования правовых компетентностей в контексте осуществления медицинской реформы в Украине, определить перспективные пути развития правового образования в сфере здравоохранения. Нормативно-правовая база Украины, методы анализа, синтеза, сравнительно-правовой и структурно-функциональный методы. Вопрос о необходимости дальнейшего развития правового образования работников сферы здравоохранения вытекают из детального анализа нормативно-правовых актов Украины, регулирующих медицинскую и фармацевтическую деятельность, в частности Конституции Украины, Уголовного кодекса Украины, Кодекса Украины об административных правонарушениях, Законов Украины "Основы законодательства Украины о здравоохранении", "О государственных финансовых гарантиях медицинского обслуживания населения", "О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно усовершенствования законодательства по вопросам деятельности учреждений здравоохранения", "О предотвращении коррупции", постановления Кабинета Министров Украины "Об утверждении Порядка проведения конкурса на занятие должности руководителя государственного, коммунального учреждения здравоохранения", приказа Министерства здравоохранения Украины от 31.10.2018 № 1977 внесении изменений в Справочник квалификационных характеристик профессий работников. Выпуск 78 "Здравоохранение" и многих других. Органам государственной власти, научным работникам, педагогам, медицинской, фармацевтической и пациентской общественности нужно глубоко осмыслить процессы современной трансформации сферы здравоохранения, ее правового регулирования и связанного с этим инновационного подхода к матрице компетенций современного работника здравоохранения, выработать унифицированный подход к развитию методов и форм правового образования в сфере здравоохранения. Выводы: для повышения эффективности правового образования необходимо разработать и утвердить постановлением Кабинета Министров Украины общегосударственную концепцию развития правового образования в сфере здравоохранения, которая должна охватывать всех субъектов правоотношений в сфере здравоохранения, включая органы государственной власти и местного самоуправления, предусматривать развитие кафедр и преподавания дисциплин фармацевтико-правового и медико-правового направления не только в медицинских и фармацевтических, но и юридических учреждениях высшего образования; весомую правовую компоненту подготовки управленческих кадров здравоохранения по магистерским программам; обязательную компоненту медико-правового и фармацевтико-правового образования для профессионалов и специалистов сферы здравоохранения различных уровней и специальностей. Антикоррупционное образование в рамках непрерывного профессионального развития специалистов должно быть обязательным отдельным направлением правового образования. | ||
| 6. |
Аніщенко М. А. Антикорупційний менеджмент у закладах охорони здоров’я: правовий аспект [Електронний ресурс] / М. А. Аніщенко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2019. - Т. 12, № 2. - С. 209-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2019_12_2_18 Мета роботи - проаналізувати поняття антикорупційного менеджменту та організаційно-правові аспекти здійснення антикорупційної діяльності в закладах охорони здоров'я (ЗОЗ), на основі проаналізованого матеріалу дати визначення поняттю "антикорупційний менеджмент в ЗОЗ, визначити правові проблеми в організації зазначеної діяльності та окреслити шляхи їх вирішення. Досліджено чинні нормативно-правові акти та нормативні документи, що регламентують здійснення антикорупційної діяльності в ЗОЗ. Використовували структурно-функціональний і системно-аналітичний методи, метод інформаційного пошуку та узагальнення. Аналізуючи чинні нормативно-правові акти, з'ясували, що антикорупційний менеджмент включає такі основні напрями діяльності (функції): визначення особи (підрозділу), відповідальної за запобігання та виявлення корупції в ЗОЗ, створення необхідних умов для її (його) успішної роботи; розроблення та затвердження необхідних внутрішніх документів із питань антикорупційної діяльності, їхнє постійне своєчасне оновлення; імплементація антикорупційних норм в інші внутрішні документи ЗОЗ; оцінювання корупційних ризиків; забезпечення належного запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; забезпечення відкритості та прозорості діяльності ЗОЗ; провадження антикорупційної освіти працівників ЗОЗ; здійснення належного управління інформацією про корупційні правопорушення; забезпечення постійного ведення необхідних реєстрів і баз даних; контроль і моніторинг за ефективністю антикорупційних заходів. Висновки: антикорупційний менеджмент ЗОЗ є видом організаційно-розпорядчої діяльності керівників, засновників та уповноважених осіб (підрозділів) ЗОЗ всіх форм власності, що базується на правових нормах, котрі спрямовані на створення та функціонування ефективної системи запобігання, протидії корупції в ЗОЗ, а також контролю ефективності антикорупційних заходів. Деякі юридичні аспекти антикорупційного менеджменту потребують серйозного удосконалення.Мета роботи - проаналізувати поняття антикорупційного менеджменту та організаційно-правові аспекти здійснення антикорупційної діяльності в закладах охорони здоров'я (ЗОЗ), на основі проаналізованого матеріалу дати визначення поняттю "антикорупційний менеджмент в ЗОЗ, визначити правові проблеми в організації зазначеної діяльності та окреслити шляхи їх вирішення. Досліджено чинні нормативно-правові акти та нормативні документи, що регламентують здійснення антикорупційної діяльності в ЗОЗ. Використовували структурно-функціональний і системно-аналітичний методи, метод інформаційного пошуку та узагальнення. Аналізуючи чинні нормативно-правові акти, з'ясували, що антикорупційний менеджмент включає такі основні напрями діяльності (функції): визначення особи (підрозділу), відповідальної за запобігання та виявлення корупції в ЗОЗ, створення необхідних умов для її (його) успішної роботи; розроблення та затвердження необхідних внутрішніх документів із питань антикорупційної діяльності, їхнє постійне своєчасне оновлення; імплементація антикорупційних норм в інші внутрішні документи ЗОЗ; оцінювання корупційних ризиків; забезпечення належного запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; забезпечення відкритості та прозорості діяльності ЗОЗ; провадження антикорупційної освіти працівників ЗОЗ; здійснення належного управління інформацією про корупційні правопорушення; забезпечення постійного ведення необхідних реєстрів і баз даних; контроль і моніторинг за ефективністю антикорупційних заходів. Висновки: антикорупційний менеджмент ЗОЗ є видом організаційно-розпорядчої діяльності керівників, засновників та уповноважених осіб (підрозділів) ЗОЗ всіх форм власності, що базується на правових нормах, котрі спрямовані на створення та функціонування ефективної системи запобігання, протидії корупції в ЗОЗ, а також контролю ефективності антикорупційних заходів. Деякі юридичні аспекти антикорупційного менеджменту потребують серйозного удосконалення. | ||
| 7. |
Аніщенко М. А. Інформована згода в педіатричній практиці: проблеми українського законодавства та перспективи їх вирішення [Електронний ресурс] / М. А. Аніщенко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2019. - Т. 12, № 3. - С. 379-384. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2019_12_3_26 Мета роботи - розглянути правове регулювання інформованої згоди в педіатричній практиці, виявити проблеми правового регулювання названих суспільних відносин, окреслити перспективи їх вирішення. Матеріал дослідження - чинні нормативно-правові акти та нормативні документи, що регламентують Інститут інформованої згоди в педіатричній практиці. Використовували системно-аналітичний і структурно-функціональний методи, метод інформаційного пошуку, узагальнення. Інститут інформованої згоди в педіатричній практиці складається з двох підінститутів: правового регулювання права на отримання повної та об'єктивної інформації про стан свого здоров'я (про стан здоров'я своєї неповнолітньої чи малолітньої дитини або підопічного), надання згоди на медичне втручання щодо себе (щодо своєї неповнолітньої чи малолітньої дитини або підопічного). Інститут інформованої згоди має певні проблеми правового регулювання, котрі включають певні невідповідності наведеної загальної концепції конкретних норм, що регулюють процес надання інформованої згоди неповнолітніми. Крім того, однією з важливих проблем регламентації аналізованого інституту є його архаїка, невідповідність потребам суспільства та рівню суспільного та науково-технічного розвитку. Висновки: для удосконалення правового регулювання інформованої згоди необхідно усунути всі виявлені невідповідності правової регламентації цього інституту. Також необхідно активно впроваджувати досягнення сучасної діджиталізації у процес отримання або надання інформованої згоди в педіатричній практиці. | ||
| 8. |
Аніщенко М. Конфлікт інтересів у антикорупційному законодавстві України: засіб запобігання корупції чи правовий абсурд? [Електронний ресурс] / М. Аніщенко, О. Алексєєв, Л. Гамбург, Г. Дічко // Публічне право. - 2018. - № 4. - С. 62-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pp_2018_4_10 | ||
| 9. |
Аніщенко М. А. Основні тенденції сучасного реформування законодавства України у сфері охорони здоров'я [Електронний ресурс] / М. А. Аніщенко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2020. - Т. 13, № 2. - С. 278-287. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2020_13_2_20 Цель работы - исследовать основные направления развития законодательства Украины в сфере здравоохранения, установить проблемы реформирования указанного законодательства, наметить пути их решения.В ходе исследования изучили нормативно-правовую базу Украины. Использованы методы анализа и синтеза, сравнительно-правовой и структурно-системный методы. Основные тенденции современного реформирования законодательства в сфере здравоохранения - такие направления его развития: изменение концепции финансирования учреждений здравоохранения, диджитализация сферы здравоохранения, усовершенствование системы трансплантации анатомических материалов человека, изменение требований к профессиональной компетенции руководящих работников учреждений здравоохранения, увеличение влияния общественности в сфере здравоохранения, повышение доступности пациентам лекарственных препаратов и компонентов крови, усиление антикоррупционных требований к учреждениям здравоохранения. Кроме того, сделана попытка учреждения врачебного самоуправления. Выводы: несмотря на в целом позитивные тенденции реформирования законодательства в сфере здравоохранения, возникают некоторые проблемы в его трансформации, которые требуют неотложного решения на законодательном уровне. При реформировании финансового законодательства в сфере здравоохранения необходимо помнить о нормах Конституции Украины, которыми установлено: действующая сеть учреждений здравоохранения не может быть сокращена. Кроме того, необходимо разработать пакет изменений в законодательство, которые четко регламентируют осуществлениелечебно-диагностической роботы научных и научно-педагогических работников учреждений высшего (последипломного) медицинского образования и медицинских научно-исследовательских учреждений в условиях современной трансформации здравоохранения, ведь такая работа - необходимое условие обеспечения образовательного и научного процессов. Необходимо также расширить внедрение диджитализации в здравоохранение, в том числе для фиксации актов волеизъявления, что очень актуально в контексте предоставления информированного согласия на медицинское вмешательство пациентом или его законным представителем. Считаем, что в современных условиях развития медицинского образования нецелесообразно предоставление доступа к медицинским профессиям на основании решений органов медицинского самоуправления. | ||
| 10. | 
Аніщенко М. В. Роботизований технологічний осередок ультразвукової дефектоскопії [Електронний ресурс] / М. В. Аніщенко, Д. О. Зибенков // Збірник наукових праць Дніпровського державного технічного університету. Технічні науки. - 2023. - № 2. - С. 121-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpddtu_2023_2_15 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |